Hyper-V — це вбудований у Windows гіпервізор, тобто засіб для запуску віртуальних машин. У вікні на вашому комп'ютері працює окрема операційна система зі своїм диском і мережею. Це зручно для тестування програм, роботи зі старим ПЗ, навчання й розробки. Функція входить у редакцію Pro без доплати.
Що потрібно
- Редакція Pro, Enterprise або Education. У Home компонента Hyper-V немає.
- 64-розрядний процесор із підтримкою віртуалізації — Intel VT-x або AMD-V з трансляцією адрес другого рівня. Це є практично в усіх сучасних процесорах.
- Віртуалізація, увімкнена в BIOS/UEFI.
- Оперативна пам'ять. Мінімум 4 ГБ, комфортно — від 16 ГБ: пам'ять ділиться між основною системою та віртуальними машинами.
- Місце на SSD — кожна машина займає десятки гігабайтів.
Як перевірити готовність
Відкрийте диспетчер завдань, вкладку «Продуктивність», розділ «ЦП». У рядку «Віртуалізація» має бути «Увімкнено». Якщо ні — зайдіть у BIOS і ввімкніть параметр Intel Virtualization Technology або SVM Mode.
Як увімкнути Hyper-V
Через компоненти Windows
- Натисніть Win+R і введіть
optionalfeatures. - Позначте «Hyper-V» разом з усіма вкладеними пунктами.
- Натисніть «ОК» і перезавантажте комп'ютер.
Через PowerShell
Запустіть PowerShell від імені адміністратора й виконайте:
Enable-WindowsOptionalFeature -Online -FeatureName Microsoft-Hyper-V -All
Після перезавантаження в меню «Пуск» з'явиться «Диспетчер Hyper-V».
Створення першої віртуальної машини
Швидкий спосіб
У диспетчері оберіть «Швидке створення», вкажіть образ системи та натисніть «Створити віртуальну машину». Параметри підставляться автоматично.
Ручний спосіб
- «Дія → Створити → Віртуальна машина».
- Задайте ім'я.
- Оберіть покоління 2 — воно потрібне для сучасних систем з UEFI та Secure Boot.
- Виділіть пам'ять і залиште ввімкненою динамічну пам'ять.
- Підключіть мережу Default Switch — інтернет у машині з'явиться одразу.
- Створіть віртуальний диск на 60–100 ГБ.
- Вкажіть ISO-образ системи для встановлення.
Для встановлення Windows 11 у віртуальній машині додатково ввімкніть у її параметрах віртуальний модуль TPM (розділ «Безпека») і виділіть щонайменше два віртуальні процесори.
Корисні можливості
- Контрольні точки. Знімок стану машини перед ризикованими змінами: у разі збою повертаєтеся одним кліком.
- Розширений сеанс. Спільний буфер обміну, звук і доступ до дисків основного комп'ютера.
- Експорт та імпорт. Готову машину можна перенести на інший комп'ютер.
А що з ліцензіями
Hyper-V безкоштовний, але гостьова система — це окрема інсталяція. Windows у віртуальній машині потребує власної ліцензії: ключ основної системи на неї не поширюється. Для більшості дистрибутивів Linux ліцензія не потрібна. Про типи ключів — у статті OEM, Retail чи Volume.
Типові проблеми
- Пункту Hyper-V немає в компонентах. Встановлено редакцію Home.
- Пункт неактивний. Віртуалізацію вимкнено в BIOS.
- Конфлікт з іншими програмами. Старі версії VirtualBox і VMware, а також деякі емулятори Android можуть працювати повільніше або не запускатися при ввімкненому Hyper-V. Оновіть їх до актуальних версій.
- Машина гальмує. Замало пам'яті або диск машини лежить на повільному HDD.
Hyper-V чи Пісочниця
Якщо потрібно лише разово запустити підозрілий файл, простіше скористатися Пісочницею Windows — вона теж входить у Pro. Hyper-V потрібен, коли машина має зберігатися між сеансами.
Якщо у вас Home, перехід на Pro робиться ключем без перевстановлення: як оновити Windows 11 Home до Pro. Ключ — на сторінці Windows 11 Pro. Для серверних сценаріїв — розділ сервери та розробка.
